У серці кримських гір, в глибокій лісовій ущелині, між велетнями Бабуганом і Чатирдагом, сховався від світу маленький монастир. Між іншими чернечими обителями гірського Криму Косьмо-Даміанівська кіновія особливо дивовижна — не тільки вражаючою відокремленістю і первозданною дикістю місця, але понад усе своїм дивовижним джерелом. Монастир ліпиться по гірській крутизні навколо джерела святих Косьми і Даміана; його завжди холодна і прозора, як кришталь, вода прославилася цілющою силою з давніх часів - з часів перших християн.
З життєпису святих безсрібників Косьми і Даміана, в ім'я яких було засновано цій невеликий монастир, зрозуміло, що ці два брати-лікарі, ставши християнами і присвятивши себе на безвідплатне лікування і допомогу страждальницькому людству, жили в Римі, там були позбавлені життя своїм заздрісником-вчителем і поховані «при потоці вод». Але у жителів Криму, з найдавніших часів, існує переказ, що Косьма і Даміан, були вигнані з Рима, позбавлені життя в Криму і поховані біля того самого джерела, при якому існує тепер заснований в ім'я їх монастир. І тому легенда про життя цих святих розповідається тут інакше, а саме таким чином:
Два брати, Косьма і Даміан, будучи вправними лікарями і, зробившись з язичників християнами, при римському імператорі Діоклетіані заслані були за свою віру в Крим. Тут вони були убиті в горах одним з ворогів своїх, котрий заздрив їх доброчесності і тій майстерності, з якою вони вміли лікувати усіх хворих накладенням рук. Вбивця поховав їх біля джерела води, у горах. Пройшло багато часу після їхньої смерті, коли сталося, що хтось з міських жителів країни зненавидів свою дружину, відвів її в гори, виколов їй там очі і відпустив її блукати серед невідомих їй місць, далеко від усякого житла. Нещасна вже помирала від голоду, як до неї явилися дві невідомих їй людини; сказали, що вони два брати-лікарі, Косьма і Даміан; підвели її до джерела і веліли їй вмиватися в його водах. Коли вона це виконала, їй несподывано повернувся зір. Повернувшись після того у своє село, вона розповіла там про те, що сталося. Потім інший якийсь житель країни, бажаючи випробувати цілющість води в джерелі, кинув в нього мертвого барана. Баран відразу ж ожив. Відтоді усі жителі навколишніх сіл увірували в цілющість води, і віра ця від християн перейшла пізніше і до татар, які і назвали джерело Косьми і Даміана - Савлах-Су, що значить «жива», «цілюща» вода.
Велика тиша панує в цих горах і в цій захмарній обителі. Раз у рік,1-го липня, в день пам'яті Косьми і Даміана, здійснюється в монастир велике паломництво: з усіх куточків Криму стікається сюди безліч людей шукати зцілення у Святому ключі від усіх можливих недуг. Сюди йдуть і старі, і малі, пробираються і хворі, і здорові - без різниці національностей і релігій: християни і мусульмани, росіяни і греки, українці і татари, караїми і євреї... Усі йдуть до джерела Косьми і Даміана - з вірою та надією дістати зцілення від своїх недуг. Не вичерпується чудодійна сила цілющого джерела, і живий в народі переказ про чудеса святих братів-цілителів. І тому і сьогодні моляться тут про зцілення від хвороб душевних і тілесних: "Святі безсрібники і чудотворці Косьма і Даміан, увійдіть і зціліть немочі наші!"
Монастир розташований біля підніжжя гірського масиву Бабуган, між схилами гір Чучель і Чорна. Джерело святих Косьми і Даміана здавна вважалося цілющим. Наприкінці XIX століття на пожертвування прочан тут був побудований монастир. З 1856 по 1899 р. монастир був чоловічим, а потім був перетворений у жіночий. Зараз він знову чоловічий.
У 1911 році монастир відвідав Микола II, молився у джерела і пив святу воду. У 1923 році обитель закрили і розмістили тут біологічну станцію і музей природи, а в каплиці над святим джерелом знаходився інкубаторій для виведення мальків форелі.
Під час війни були знищені всі будівлі, лише дивом уціліла каплиця над джерелом. Нині Косьмо-Даміановський чоловічий монастир відновив свою діяльність. Джерело, вода якого містить високий відсоток срібла, є цілющим і допомагає при захворюваннях печінки, нирок, шлунка. Дістатися до джерела і монастиря можна з Алушти пішки (приблизно 25 км проходять прочани ходою) чи на автомобілі. Для проїзду/проходу до нього необхідно одержати пропуск в адміністрації Кримського заповідника (Алушта, вул. Партизанська, 44). Вартість пропуску для автомобіля - 90 гривень, з кожної людини - 30 гривень (станом на 2011 рік). Але, про це ліпше довідатись самостійно на офіційному сайті заповідника.
|
