У кілометрах 25 від Запоріжжя по трасі «Москва-Сімферополь» знаходиться село Григорівка (колишній маєток Григорія Потьомкіна). Саме в ньому є два об'єкти, інтерес до яких не вичерпується ось вже багато століть. Одним з таких місць є урочище Пристіни і озеро, в якому за переказами "зібрані" 27 джерел.
Незабаром після зруйнування Січі приїхав на берег Конки відставний пан. Увесь в золоті, шовку і оксамиті. Навіть на оці у нього оксамитова чорна стрічка, тому що був пан кривий. Стали панські прислужники розмічати суспільне пасовище біля річки, а здивованим людям пан пояснив, що тут буде збудовано палац і закладений сад, тому що всі навколишні землі подарувала йому матінка-цариця, ще показав аркуш паперу з сургучною печаткою - дарча грамота.
«Але це наші луги - заперечували люди панові - ми тут споконвіку худобу пасемо», «Відтепер все навкруги моє, відтепер тут буде, що я захочу» - пан тупнув ногою. Потім подивився на слід свого чобота і додав: «Чого моя ліва нога захоче!». І наказав будувати штучне озеро точнісінько такої ж форми, як слід його чобота, тільки в двісті разів більше. Стали під наглядом іноземного майстра будувати панський палац, сад і озеро. Іноземець поспішав, бо пан наказав, щоб озеро було готове до літньої спеки.
До приїзду пана озеро було майже готове, тільки слід каблука не встигли обкласти каменем-черепашником. Стрибнув пан у озеро і в ту ж мить вискочив з нього червоний, як варений рак - адже вода в озері навіть у літню спеку крижана. Вилаявся пан, сів у карету й поїхав. Поступово розвалився панський палац, здичавів сад. А озеро і зараз є. Знаходиться воно серед здичавілого садка і кожен може побачити «слід лівої панської ноги», спрямований носком на південний захід.
Так відає легенда про те, як виникло озеро. Але, замовчує вона про те, що озеро це було утворено від 27 (не більше і не менше) ключів. Все б просто було б і легенда правдива, та ось тільки багато дивних подій відбувалося в межах цього озера. І орієнтоване воно, до речі, як багато місць Сили у напрямку південний схід - північний захід ("чоловіча" силова лінія).
Панське, Голубе озеро, Купель Катерини II. Найменувань у озера не менше, ніж оточуючих його легенд. У сонячний літній день озеро не виглядає загадковим. Дуже барвисте, позитивне місце. Але й звичайним його ніяк не назвеш. По-перше - колір води. Зазвичай - насичено блакитний, іноді з переважно зеленуватим забарвленням, але завжди вода в ньому така яскрава, що від неї дійсно важко відвести очей. Береги озера обкладені вапняком.
З одного берега - сходинки, що ведуть до води, як в справжніх царських купальнях, з іншого - зображення пресвятої Богородиці та Ісуса Христа, поруч - висічений в камені козак.
Існує повір'я, що якщо перепливши озеро, доторкнутися по черзі до кам'яних ікон і попросити у Христа і Богородиці бажане, то це обов'язково збудеться. В усякому разі, якби це було не так, то люди б давно вже перестали робити це, а вони пливуть і торкаються святих ликів з приголомшливою завзятістю ось вже багато років. Води зведених воєдино 27 джерел дають зцілення не самі по собі, а лише по вірі нашій. Якими б цілющими води не були б, але якби ми не були спрямовані помислами до Бога і не просили б його про Любов - нічого б не змінилося. Джерела лише сприяють зціленню душі і тіла.
Назва «купальня Катерини II» пішло ще від князя Потьомкіна, за наказом якого, нібито, тут і спорудили в 18 столітті купальню для російської імператриці. Але підтверджень, що Катерина II омивалася в її водах, немає ніяких. Навряд чи, щоб цариця Катерина любила таку купіль: до секції «моржів» вона, як відомо, не належала, адже вода в озері навіть у серпневу спеку дуже холодна, градусів 13. Головний аргумент проти цієї версії такий: маршрут подорожі цариці був намічений заздалегідь і від Катеринослава (Дніпропетровськ) пролягав правим берегом Дніпра - один з "шляхових палаців" для її ночівлі був побудований близько балки Канцеровської, а Григорівка - на лівому.
Довжина водойми близько 40 метрів, ширина - менше 20 метрів. За офіційною версією, його живлять 25 джерел. Вода там дійсно джерельної чистоти і температури. Але от чи дійсно джерел 25 - велике питання. Джерела в тих околицях вичерпуються на очах, і, думається, навряд чи хтось проводив серйозні дослідження водойм останнім часом.
Викладено озеро черепашником на вапняковому розчині, в якому зустрічаються шматочки вугілля. Ця деталь дала Г.І.Шаповалову, директору Запорізького обласного краєзнавчого музею, підстави стверджувати, що озеру близько шести століть і побудували його в середніх віках татари. Адже всього в 15 км звідси, на Кучугурах розкопані руїни татарського міста Саксіна. Вапняковий розчин деяких його будівель теж має вкраплення вуглинок.
|
