На заході від Алушти знаходиться дуже цікавий пам'ятник – так званий Кримський "Стоунхендж" абоАлуштинський кромлех – мегалітичний пам'ятник – кромлех епохи неоліту.
Це пам'ятка часів, коли на просторі від Ведмідь-гори (Айю-Даг), під якою сьогодні мирно існує дитяча республіка відпочинку – легендарний Артек, і до гори Кастель – уздовж нинішнього курортного Південного узбережжя Криму жили древні племена...
Мегалітична культура до другого тисячоріччя до н.е., найдовше всього протримавшись в Тавріді, представлена кемі-обінською, а, пізніше, таврською культурами (до 5-4 тис. до н.е.). Ця культура нікуди не зникла, а була поглинена більш «активними» індоєвропейцями-катакомбниками, срубниками.
Судячи зі знайденої мною інформації, культура епохи неоліту існувала в Евразії в 4-3 тис. до н.е. і її носіями були бореали, з котрих пізніше виділились індоєвропейці. Вони розповсюдились по Європі морем та сушею й охопили великі простори, базуючись в основному на островах та материковому узбережжі до 150 км в глибину (Сардинія, Мальта, північ Пірінейского п-ова, Бретань, Англія, Ірландія, Близький Кавказ, Крим). Мегалітична культура до другого тисячоріччя до н.е., найдовше всього вона протрималась в Тавріді, представлена кемі-обінською, а, пізніше, таврською культурами (до 5-4 тис. до н.е.).
Ця культура нікуди не щезла, а була поглинена більш «активнішими» індоєвропейцями-катакомбниками, срубниками. Алуштинський кромлех імовірно був зведений в 3ому тис. до н.е. і є ровесником англійського Стоунхенджа. Уперше він був описаний в 1886 р. російським археологом та етнографом В.Ф. Міллером як "...невеликий курган, близько 9 аршин в діаметрі, укріплений в основі ідеально правильнім кільцем з величезних, поставлених "на ребро" 29 каменів, висотою від 1,5 до 2 аршин. Внутрішній простір кам'яного кільця вимощений невеликими каменями. Посередині кола навалені купою великі камені, один з яких у вигляді стовпа, заввишки в 2 аршина, поставлений на східній стороні на відстані сажні від краю. Простір навколо пам'ятника усіяний каменями, з яких два великих утворюють вхід із західного боку."
Нині найкраще зберегігся «середній» круг з 24 каменів, а також «внутрішній прямокутник» з 12 каменів - по три з кожного боку. Від зовнішнього круга збереглися всього 2 камені (їх мало бути 48). Це говорить про те, що комплекс міг використовуватися як в астрономічних календарних цілях.
На доходячи до скелі, пройдемо до місця, де знаходиться цілюще джерело святого Георгія - Ай-Йорі. Випити цілющої джерельної води та викупатись під водоспадом, а потім піднятись на вершину святої скелі, звідки відкриється вражаючий краєвид на усю Алуштинську долину, гори Чатир-Даг та Демерджі - ось для чого ми тут. Але, не лише красивим видом знатне це місце... Але про це ми дізнаємося лише тоді, як на ньому ми опинимось...
