БУТИ ТАМ ДЕ ТРЕБА I КОЛИ ТРЕБА                Суббота, 25.11.2017, 09:45
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

ЭДИНЕ: МІСЦЯ СИЛИ В КРИМУ ТА УКРАIНI

убрати рекламу - клікніть зліва від банера "#CLOSE#" або зареєструйтеся

 

data-yashareImage="http://sofia.at.ua"

ЭКОЛОГIЯ ДУШI

ПРОГРАМА РОДУ
Календар
«  Сентябрь 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Реклама сайту
  • Зробити сайт
  • Официальный блог
  • Програми для всіх
  • Світ разваг
  • Найлипші сайти Рунету
  • Кулинарні рецепти
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0



    Форма входу

    Главная » 2013 » Сентябрь » 2 » ...ТРИ ДНІ В ПРОСТОРІ ЛЮБОВІ... (день другий)
    20:19
    ...ТРИ ДНІ В ПРОСТОРІ ЛЮБОВІ... (день другий)
     

    ПРОДОВЖЕННЯ СТАТТІ ...ТРИ ДНІ В ПРОСТОРІ ЛЮБОВІ...
    Настав другий день нашого Шляху ))

    Близько шестої години ми виїхали. Нам треба було б зійти на гору Отчу, Баба-кая. Мангупом звана она. Там було князівства столиця. Те, що знаємо як Феодоро.


    Гори тієї мис Дірявий був відомий багатьом. І з давніх пір туди прагнули люди. До монастиря, що був укриттям для таємниці, до печер дзвінких, де відлунням голос лунає.
     
    Та і зараз усе це збереглося. Нам варто лише залишитися на мить, з самим собою наодинці...
     
     
    Але, перш ніж потрапити туди, ми піднялИсь стежиною. У ночі був заморозок сильний, що нам стало на користь. Ковзаючи іноді по глині і каменям, ступнями упиралися в корені і підійнялися. Як вишли на плато - тепло нас оточило. Хоч Сонця видно не було зовсім, але все таки було втішно.
     

    Пройшовши по зеленню укритому плато, від місця, де шкіряники свої мнуть шкури, дійшли ми до стіни...
     
     

    Стіни тієї цитаделі, що вдалині віків стоїть тут охороняючи доступ до таємниці (лише одній з багатьох) )). Є на Мангупі октагонний храм. Його так усі історики звуть. Насправді, октагон - не храм. Ні, храмом він все ж був, тому вівтар послужить підтвердженням, що вписаний в стіни октагона. Але, посудите самі, стіни є, вони восьмикутові. Проте, якщо стіни є, то сенс вівтар тут було ставити, та і ще і обносити його стіною? Мається на увазі те півколо вівтаря, що вписано в стінах цієї споруди. Так от, те, що приховано під ногами - і є лише мала частка таємниці усій. Там є усередині велика і порожниста куля. Її енергії вистачило б на століття. Але, адже ніхто не знає як її включити і як використати... Вона немов як Джерело, тільки менше. І призначення має вона інше. Для зв'язку вона використаний можливо. Хто знає - той зрозуміє, а хто не знає - запитає ))
     
    Від октагона або фіалу (як хочете), ми далі відправилися до ченців. Їх правда немає вже, але це усе умовно )). Спустившись в їх печери ми пробули там і за годину повернулися. Весь цей час у мене була одна з кішок. Вона на руки просилася, а потім на шию )). Улягшись в капюшоні куртки, мирно спала, поки я розповів що і як було. 


    Потім знявши що треба було, ми повернулися. Біля стіни тієї цитаделі давньої, знову зупинилися. У октагона, що фіалом був колись. Такий же ми фіал побачити можемо в Херсонесі. Він у базиліки Уварова стоїть. 

     
     
     
     

    Під ним є також порожнина. Колись він служив чистилищем для рук і ніг передпокоїв. Перед тим, як до храму увійти, усі ноги, руки і чоло омивши, могли пройти у базиліку. І в нім же, князь Червоне Сонечко - Володимир був хрещений, що видно по гравюрі. Але, це вже інше... Як відомо, храм новий на священному місці ставлять, замість традиції, що пішла вже... Це - нормально )). Ось тільки ми втрачаємо у зв'язку з цим, нитку усієї історії своєї (та і не тільки).


    Друг, пам'ятай, якщо є бажання, очистити своє Серце і свідомість, в таких місцях. І далі слідуй по Шляху, що приведе тебе до Себе. Пізнай Любов у всьому що є і все, що є пізнай в Любові.
     

    Ну, а ми, далі, з тобою підемо. Назустріч незвіданому світу. І наступним місце відвідування стає досить відоме Старе місто. Назви його вже і ніхто не пам'ятає. І що це за місто запитаєш ти? Ескі-Кермен - взірець кращого печерного затишку. Столиця Дорос - пам'ять про яку, в народі досі живе. Як про те місце, де прихований був таємний сенс пізнання Святого Духу (чи Граалю)). 
     

    Насправді, Дух Святий стяжає нас всюди. І ми Його прийняттям своїм, пізнати готові, тільки б не було біди. Так думає наш ум, йому адже невтямки, що все вже визначено і потрібно лише одно - прийняття митей, що відбуваються у світі, бо вони - від Духу витекли, так, власне до нього ж і повернуться. Гармонія - це коли в твоїй душі звучить гімн Духу. А Він, відгукнувшись на заклик, співає з душею пісню Любові... Любові не тій, що як потяг тіла і навіть не такий, коли нам в серці мило. А тій, що обійняла всі три - і тіла, і душі, і духу. Любові, що в багатогранності може бути проявлена як світ. Такої, яка лише на мить, нам буде вічністю...
     

    Так от: є тут, в Ескі-Кермен і амфороподібні мішки, що в камені створили древні, зберігаючи в них плазму... Є тут і стіни, що йдуть в глибину гори, відкопані лише на частину... 
     



    Є стіни з каменів, що блоками розміром з шифоньєр... Усе це ми зняли і пройшовшись, по тих печерах, що звучать, проспівали для себе (та і для них) ) так, як уміли... Загалом, все сталося )) 
     

     
    У кожного своя можливо версія того, що було. Але, усе це вже не важливо. Суть в тому, що це БУЛО і залишилося. А як залишилося - цей час днів. Пройде воно - і стане все зрозуміло, що, чому і як все було на горі.
     

    А часу у нас вже було мало. І було потрібно нам ще потрапити до менгиру. Він розташований у балці під Бахчисараєм. Богаз-Сала її звуть. Там є приціл для Сонця, що промінь свій пропускає крізь отвір. Промінь той, по правді кажучи, повинен потрапити на саму верхівку каменю, що для нас менгиром названий. Але, адже не все так просто, адже там є ще і інші речі. Приміром, перед тим "прицілом", що вирубаний в печері на сході, там повинен був стояти прилад прицільний. Він промінь від Сонця посланий фіксував, а після... Він відправляв той промінь через "приціл" до менгиру. Ну, а на менгирі теж було щось, що відбивало промінь... І він був знАком... Але вже загублено те знання, що нам давалося таємно...
     

    Куди ж він вказує? Як, при якому "розкладі", кому відкриє він секрет свій? Не дано доки пізнати. Лише той, хто Серцем чистий і не страшиться болю, той зможе все зрозуміти і отримати...  
     

     
    А ось ще. Що той менгир, як і інші, міг бути не просто "маячком". Він адже служив як техноперенаправлювач енергій тих, що йшли з небес в тіло планети. І так він служить і до цього дня з цим призначенням. Дві лінії, або леї, під собою пересеча, він встановлений був на цьому місці. Древніми, що пам'ятали традицію роботи техногенних місць. Вони усюди тут, в Криму, приховані. Але частину з них ми з вами вже побачили: храм Сонця і Ільяс-Кая, менгири в Скелях, Мангуп і ємністі Ескі-Кермен. Ну а тепер ще і цей, менгир що у балці, під якою, знаходиться величезний комплекс пра-світів тих древніх.
     

    Поїхали ми з Богаз-сала вже в темряві. Місяць зійшов майже повний. Лише завтра буде повня. І завтра з вами ми вже пребудем в Гаспрі, де збереглися декілька дольменів. Таври, що ставили їх, говорили на санскриті - прамові усіх нас. Вони були і будуть. А далі, ми з вами потрапимо в Алушту. Де зберігся кромлех.... Так що - чекайте )))

    Посилання на статті про пройдені місця знайдете тут: 
    Мангуп, Ескі-Кермен и сам менгир Бахчисарайський.

     
    вирiшення кармiчних завдань i вихiд на мiсця Сили
    +7 (978)8543956, e-mail: 26206@list.ru, skype: Stalkrim
    РУСЛАН СТОЙЧЕВ

    СТРУКТУРА / ДОПОМОГА / ЗУСТРІЧ / ДІЙСНІСТЬ / ЗМІНИ / ТРАНСФОРМА / ЗВ'ЯЗОК

     

    Просмотров: 981 | Добавил: tako | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0