Багато цікавих місць є в Криму, але погляди багатьох людей привертає до себе гора, що називається в народі Ведмідь-горою, а в науковому світі - Айю-Даг. Варто напевно згадати, що до заселення Криму тюркськими народами на його території мешкали греки, а задовго до них таври і кіммерійці. Якою мовою розмовляли кіммерійці достеменно невідомо, але ось таври говорили на санскриті, а греки – на своєму, грецькому.

Саме греки дали цій горі назву Ай, що в перекладі з грецької означає "святий". Татари ж у більш пізні часи перейменували її на свій лад Айю - "ведмідь". Вона і дійсно схожа на величезного ведмедя:), але все ж таки греки були не дурні і знали, що ця гора мала величезне значення для таврів.


Історики досі сперечаються про те, де ж знаходився головний храм таврів, що шанували богиню-матір, прародительку усього живого. З одного боку Айю-Дага знаходиться селище Партеніт. Партеніум з грецької перекладається як "дівочий". Але не в цьому навіть справа. Сама по собі гора настільки багатогранна і глибока в розумінні, що і життя не вистачить пізнати її у всій її різноманітті.

Отже, наш маршрут розпочнеться з того місця, де знаходиться поворот на стару південнонабережну дорогу, що йде від шосе Сімферополь-Ялта. Пройшовши по ній ми наближаємося до підніжжя гори з тилу, з боку "хвоста" Ведмедя і по бічній стежинці піднімаємося на його вершину.
Зійшовши на Ведмідь ми побачимо залишки укріплення і 4-ої оборонної стіни. Праворуч від нас петляє в ліс стежина. Саме по ній ми і підемо далі. Але не будемо квапитися, тому що на своєму шляху ми можемо пропустити одне з цікавих місць на горі. Це її вершина, на якій знаходиться тур з кам'яних брил. Вершина знаходиться та трохи осторонь праворуч від основної стежки. На цьому місці Гайдар писав свої твори і дуже воно йому подобалося. І прав був автор "Тимура і його команди", адже саме в цьому місці знаходиться точка, що взаємодіє з "верхнім" центром і відповідає за ефективність роботи свідомості людини. Тут ми з вами можемо просити лише духовної їжі, а не матеріальної :).

Далі ми знову повертаємося на стежку і йдемо по ній у бік моря. Йдемо не зупиняючись далі і через 20 хвилин потрапляємо на галявину. Саме тут і зупинимось на відпочинок/обід/зарядку. Це місце має збалансовану енергетику і гармонічну взаємодію з "середнім" чи "серцевим" центром. Саме через нього ми взаємодіємо з планетою і Всесвітом у цілому. Ми тут просто відпочиваємо. Немає необхідності думати чи робити що-небудь. Просто розслабтеся і відчуйте, як ваші сили відновлюються, і ви знову бадьорі й упевнені у своїх силах.

Від цього місця ми з вами підемо далі вниз, до моря і вийдемо по стежинці, що називається з давніх пір "контрабандистською" на мис Монастирський. Тут у різний час знаходилися як православний, так і католицький монастирі. Від нього майже нічого не залишилося окрім зруйнованих стін. Навіть залишків фундаменту храму вже немає. Але ми не зупиняємося на ньому, а спускаємося нижче до моря, на найдальнішу ділянку суші - "ніс" Ведмедя. Саме туди нам і потрібно потрапити.

Це третя точка нашої подорожі. Саме вона відповідає за гармонійну взаємодію людини і планети з усією Світобудовою на матеріальному, фізичному плані. Там, на скелях, ми зможемо попросити те, що нам потрібно у світі матеріальному. І звертатися з цим проханням слід до Матері чи Богородиці, Діви чи Діви Марії - жіночому аспекту усієї Світобудови. Стежка туди не проста і місцями дуже навіть крутувата. Але це мало кого лякає :). Підніматися важко буде, оскільки і сам підйом крутий, і сили ми віддаємо за своє бажання. Так що, будьте обережні у виборі бажання: усе, що не попросиш - здійснюється, але за це буде внесена пізніше і плата :)

З Монастирського мису ми піднімаємося знову до основної стежки і йдемо по ній до оглядового майданчика. На нашому шляху буде опинятися ще чимало цікавих об'єктів, але вже з історичної точки зору. Це і залишки крепіди старої гарбної дороги, що веде на вершину гори уздовж морського узбережжя і залишки ранньовізантійської базиліки V століття, що була частиною оборонних укріплень, і стіни укріплень.

Спустившись трохи нижче, ми (якщо встигаємо) зможемо відвідати з вами галявину Ай-Констант (св. Костянтина), в простолюдді що називається "енергетичною" за часто спостережувані над нею НЛО. Є на цій поляні одне місце, де ступні ніг у тебе стають "гарячими", немов ти стоїш на розжареному вугіллі босоніж. Названа вона на честь святого Костянтина, імператора Візантії. Біля неї знаходиться ранньовізантійська базиліка, побудована на честь св. Олени і Костянтина. Ну а з поляни, повз камень, що називається "зміїною" чи "драконовою" головою, ми спустимося до виходу і прогуляємося по парку санаторію "Крим". Пройшовши через нього можна вийти на центральну площу Партеніта і звідти вже виїхати додому.
|