Чому Київ названо Матір'ю міст Русі? Мабуть тому, що в нас Батько один - Небесний. Тому і на території Києва така величезна кількість православних храмів - і старих, стародавніх і нових, знову побудованих. І є сенс в тому як і де їх розташовано. Кому як не до Матері з Батьком нам йти при потребі допомоги. Куди ми йдемо, коли нам важко? Звичайно ж у храм. Можемо і у себе вдома і на лоні природи просити про допомогу і заступництво, але все таки, нас нез'ясовно тягне туди, де ми можемо побачити святі образи: Христа, Богородиці, християнських святих. Саме тому нам і дано було Христа, що б через нього ми могли з'єднатися з Вічним і Безпочатковим Єдиносутним Отцем нашим - Творцем Всесвіту. Хто як не Він знає, як виправити те, що ми змінили за своєю волею, і як знайти той Шлях, який нами ж, нашою Душею, обрано було раніш до появи у світі фізичному.
Софія Київська - духовний центр всієї Русі - колишньої і справжньої
Займаючись дослідження і вивченням місць Сили в Криму протягом багатьох років я звернув увагу, що 95% місць Сили відзначені уклінними хрестами або висіченими в скелі православними християнськими символами. Чому в цих місцях стоять хрести? - спочатку я спитав про це Бога. Виявилося все просто. Хрест, як одвічний символ Бога Отця, розташовувався здавна в місцях, які найбільше святими вважалися. Ставилися храми й руйнувалися, приходив іслам і йшов, були до християнства та інші релігії та переконання, але саме велике, що дає пізнання в Любові - було і є вчення Христа. Він Не міг відмовитися від любові до всього людства, оскільки це і була і є та Любов з якою Бог створив увесь світ...
Гора Еклізі-Бурун - вершина Чатир-Дага
Хрест змінює простір, він його трансформує і високочастотні вібраційні випромінювання, на яких працюють наші тіла (фізична, тоніки і вогненні) з Богом, благотворчо впливають на свідомість людини і на його всі тіла в цілому, гармонізуючи їх як у собі, так і між собою.
Людина, прийшовши в таке місце Сили співвідносить себе, свою Душу з Богом, бачачи хрест, як символ Любові Христа до людини. Він асоціює Його з собою і при цьому стає, нехай і на короткий час, єдиним цілим з Богом-Батьком і всесвітом.
Його піднесений емоційний стан передається навколишнього простору, як внутрішньому, так і зовнішньому, що в свою чергу впливає і на планету в цілому і на всіх оточуючих його людей. Так змінюється в кращу сторону світ людини. І, якщо він зберігає благотворчий стан на більш тривалий час, ніж момент усвідомлення ним єднання з Богом, він несе цей емоційний стан в свій навколишній світ, який у свою чергу намагається його також модифікувати, повернути до себе, забравши у Бога. І якщо людина знаходить у собі сили знову і знову перебуває в духовному єднанні з Богом, соціум відступає і вже не має можливості впливати на нього негативно.
Ні для кого не є таємничим, що всі ці місця розташовані в точках перетину вузлових з'єднань силових або енергетичних ліній. Як тільки ми вимовляємо поняття "енергія", ми обмежуємо себе вже цим в можливості сприйняття більш тонких, інформаційних структур. А саме вони мають найбільш важливе значення для розвитку свідомості людини. Більш докладно про співвідношення тонких і небесних тіл можете ознайомитися тут.
Ось і виходить, що увесь простір Києва, з його місцями Сили або святими місцями в Храмах працює і взаємодіє з нашою свідомістю спочатку на рівні інформаційному і лише згодом переходить взаємодія на рівень емоцій і енергій. Тому і невідомо багатьом про важливому і серйозне значення святих місць, тому що бути готовим до того, щоб бути проінформованим Богом про значущі події у вашому житті спочатку потрібно Вірити в те, що ти хочеш почути Бога, а лише потім ти Його й почуєш (не безпосередньо, звичайно ж, а через знаки).
Ви навіть собі не можете уявити, наскільки важливо бути залученим до Божественного Початку. А як людина може долучитися до нього, якщо він сам себе не чує? Хіба він почує Бога в собі, якщо у нього в голові величезне нагромадження думок і кожна з них намагається привернути увагу людей до себе, і роблять вони це одномоментно, все відразу. Ось і стоїть "пташиний" гомін в людському розумі і крізь усі ці "шуми" він і не чує самого важливого. А Батько чекає коли ж Його блудна дитина прийде до Нього і схилить голову. Обійме Батько дитину та всі образи і печалі забудуться враз (бо Любов - це всі ємоції, а точніше - їх гармонійне єднання в людині). І радісно йому стане в цю ж мить. Зберігайте ці миті, як найпотаємніше, бо іншого нам поки не дано.
Бережи вас Бог!
|