Привіт, Друзі! Бажаєте народитися знову і виправити всі помилки, допущені вами в процесі життя? Почати наново своє життя, немов з чистого листа? Тому вам варто відвідати місця, описані в цьому маршруті.
Наш шлях почнеться від менгірів в селі Джерельне (Скеля), що в Байдарській долині, і продовжиться в печеру Скельську. Саме в такій послідовності можна найбільш ефективно доторкнутися до живої природи чоловічого і жіночого начал.
Скельські менгіри (III – II тис. до н.е.) – культове (астрономічне) спорудження кам'яного віку. Найвідомішим такого роду спорудженням в світі є Стоунхендж. Менгіри збереглися в Байдарській долині під Севастополем, біля села Джерельне (Скеля), при в'їзді в село, ліворуч, біля будинку сільського клуба. Це вертикально поставлені у вигляді обелісків кам'яні брили мармуроподібного вапняку. Їх два: великий, висотою 2,8 м, інший – приосадкуватий, його висота менше 1,2 м. Стояв і третій, висотою 0,85 м, але в 50-х роках його викопали при будівництві водопроводу, а в 1989 р. був виявлений четвертий, повалений менгір, висотою приблизно 2,4 м. (в поперечнику — до 0,8 м.).
Місцева назва цього місця – Текли-Таш («поставлений камінь»). Вага більш великого складає більш 6 тонн, але поблизу немає каменоломень, а найближчі скелі видніються лише в декількох кілометрах. Менгіри, кажуть, добре зцілюють. Самотній менгір стоїть над підземним потоком води, причому в місці, де ріки перетинаються одна з одній. Вода – це зосередження накопичення і збереження енергії і інформації. І в місці, де підземні потоки перетинаються, кристалічна решітка набуває властивості пірамідальної, зцілювальної. Інші дослідження показали, що менгіри, немов змійкою, оповиті енергетичною стрічкою, що йде вгору. І знаходяться вони в місцях скупчення негативної енергії, перетворюючи її в позитивну. Саме ці місця і називають зонами чи місцями Сили. Варто доторкнутися до мегаліта – і руки начебто омиваються невидимим потоком води.
Саме менгіри уособлюють взаємозв'язок з Небесним Отцем - Творцем Всесвіту і є для нас чоловічим началом. Що ж стосується жіночого начала - Землі-Матері, то їм в даному випадку буде печера Скельська.
Скельська печера - пам'ятник природи на схилі Байдарської долини, біля підніжжя гори Кара-Даг. Печера відрізняється значними розмірами, красою і гарним збереженням кальцитових натічних утворень. Вона обладнана сходами, освітлена. Тут можна оглянути Коминковий зал з ликом духу, що проступив на стіні, - охоронцем печери; Дельфінячий зал з кам'яним силуетом дельфіна, що вистрибує з води, а також основний - Лицарський, де можна помилуватися міні-копіями Фороської церкви, Ластівчиного гнізда, силуетами ченця, що молиться, ховрашка, черепом мавпи й іншими вигадливими статуями (це як фантазія підкаже). Тут же можна спостерігати народження сталактитів - маленькі шипи, що з'явилися на «стелі» печери, через тисячу років обіцяють перетворитися в півтораметрових красенів. Кілька вертикальних колодязів глибиною 25-45 м з'єднують верхні зали печери з молодими, які тільки формуються, поверхами, лежачими глибше. В нижніх галереях утворилися підземні озера і ріки. Сумарна довжина всіх галерей печери сягає 570 м.
Відкрита і вперше пройдена печера була в 1904 р. місцевим вчителем Ф.А.Кириловим. В ній декілька з'єднаних проходами залів, з яких найбільший і красивий - другий. Довжина цього залу, витягнутого з півночі на південь, дорівнює 80 м, середня ширина 10 - 18 м, висота готичного склепіння сягає 25 м. Стіни прикрашені численними натічними завісами і ребрами, оригінальними нішами-ванночками. Тут же височіють колони - сталагнати, що утворилися в результаті зрощування звисаючих зверху сталактитів і сталагмітів, які піднімаються їм назустріч. Але найбільшою визначною пам'яткою другого залу, та й всієї Скельській печери, є 7-метровий сталагміт. Кілька вертикальних колодязів глибиною 25-45 м з'єднують верхні зали печери з молодими, які тільки формуються, поверхами, лежачими глибше. В нижніх галереях утворилися підземні озера і ріки, що поряд з безліччю гірських струмків живлять Байдарське водоймище.
Трохи про історію печери Скельській. Вона утворилася в товстошаруватих вапняках верхнєюрського періоду близько 2 млн. років тому шляхом тектонічного розламу. В результаті верхня частина склепіння обвалилася, утворивши величезний зал довжиною 80 м, що згодом був розділений натічними утвореннями на кілька залів. Печера має три рівні. На нижньому рівні знаходяться озера глибиною до 70 м. Обладнаний маршрут проходить по середньому і верхньому рівнях, висота залів сягає 25 м. Загальна довжина обстеженої частини 670 м, загальна довжина обладнаного маршруту 260 м. Перший поверх – вузькі галереї колодязі, заповнені водою. Вода надходить з Ай-Петринського плата, а саме з улоговини Беш-Текне, що переводиться "п'ять корит". Це район між Блакитною затокою і Сімеїзом з боку Ай-Петрі. Це найбільша для Кримських печер карстова водоносна система Бештекне – Узунджа – Чорна, її довжина 13 км. Для порівняння сама велика в світі знаходиться в Туреччині, її довжина 75 км. Вода з Ай-Петринського плата надходить по карстовій водоносній системі минаючи печеру. Її система ізольована, але під час паводків, коли система Бештекне – Узунджа – Чорна переповнюється, вода сполучається з першим поверхом озер Скельської. Для з'ясування руху вод цієї системи в 1909 р. О.О.Крубер проводив експеримент, де спеціальну фарбу флюоресцеїн кидали в воду на Беш – Текне, і пофарбована вода йшла по системі всі 13 км, а також була і в печері. Але це буває під час паводків, повеней, в основному після танення снігів чи сильних дощів. Періодичність такого паводка буває раз в 5 років.
Печера Скельська оголошена пам'ятником природи в 1947 році, а в 1964 – пам'ятником природи республіканського значення. Печера занесена в книгу рекордів Криму, як найбільш заселена спелеофауною: павуки, ракоподібні (бокоплави і мокриці), ногохвістки, сінокосці, багатоніжки, комахи (двокрилі, жуки), ссавці (кажани). В основному це ендеміки – істоти, що живуть тільки в даній місцевості. Тут виявлений планктон, якого вже немає ніде на Землі. Температура в печері одна з найвищих + 12С. В книзі рекордів Криму відзначений максимальний для кримських печер підйом рівня води в Скельській під час паводка – 45 м. Для порівняння в світі: печера Луір у Франції підйом води – 450 м. Печера Скельська розташована на 350 м над рівнем моря. Якщо в двох верхніх залах постійна температура +12С, то в нижньому залі, де проходять лабіринти колодязі наповнені водою, температура +9С, а води +8С.
Обладнаний маршрут проходить по другому і третьому поверхах. Вхід починається на рівні другого поверху. Печера рясніє натічними формами, це вапняні утворення пофарбовані в червонувато-рожевий колір, що утворюється через домішок заліза, і білий, що містить кальцит. Її чудову красу створюють сталактити – натічні форми, що утворюються зверху (зі стелі), сталагміти – знизу, сталагнати – зрослі натіки. Натік утвориться дуже повільно – 1 см за 100 років. Всі ці натічні форми утворюють велич, красу і вигадливість печери. Кожен сам для себе може знайти і відкрити нескінченну кількість схожих на когось чи на щось форм. Можна нескінченно вдивлятися і знаходити щось нове, що вражає уяву і радує око. Перша площадка називається коминковий зал. Тут наплив створив форму каміна. Підсвічування зроблене так уміло, що нічого вже і не придумаєш, камін, та й тільки. Відразу ж тут стоїть страж печери, величний сталагміт. Підіймаємося ще по сходинках, виходимо на другу площадку. Тут можна побачити череп дракона, його око й ікла. І казковий натік у формі водоспаду. В напливах легко розрізнити птаха Фенікс, це одна з самих цікавих форм, що утворилася похило, в протиріччя законам фізики. Після підйому третя площадка – Лицарський зал. Тут знаходиться вражаючий уяву семиметровий сталагміт – лицар зі списом. Чи то уява грає в печері, чи то природа грає з нами, але напливами створений вид Фороської церкви і ліворуч від неї замок Ластівчине гніздо, всі відвідувачі впізнають їхній контур і захоплюються при цьому. Ось такі дива тут. Четверта площадка – зал привидів. Але я думаю, назва говорить саме за себе і тут є воля будь-якій уяві.
В кожної печери є таємниці і легенди. Давним-давно, ще в ті часи, коли навколо був тільки океан і з нього стали з'являтися гори і землі, було плем'я, його народ жив звичайним життям. Один юнак з цього племені хотів зробити життя людей краще, заможніше. Почав він ходити по горах, плавати по морях в пошуках щастя для свого народу. Все обійшов, але нічого ніде не знайшов. І тоді хлопець вирішив, що все, що він шукає повинно бути в печері, більше вже ніде шукати. Знайшов він Скельську печеру, але одному йти в печеру складно. Став шукати собі помічника. Ніхто не хотів йти в печеру. Боялися її духів, невідомості і темряви. Був в племені хлопець ненадійний і злий, лише він погодився йти в печеру. Взяли мотузки, свічі, їду і відправилися вони в печеру. Довго бродили по важкопрохідним переходам, як раптом вийшли в зал повний скарбів. Вирішили відпочити й – в зворотний шлях до народу з багатством. Злий хлопець подумав, що не варто ділитися скарбами з усіма, а все залишити собі. Забрал свічі, їжу, мотузки, скарби і пішов у зворотний шлях сам. Коли ж прокинувся наш герой, то зрозумів, що його зрадили і нічого в нього немає, навіть мотузки і свіч. Пройшов час, як раптом він побачив в темряві вогник. Став він підходити до нього, щоб розгледіти, що це таке. Але вогник віддалявся. Підходив він ще – вогник віддалявся знову, і так юнак вийшов з печери. В селищі була дівчина, що дуже кохала його, і коли він довго не повертався з печери, її душа перетворилася у вогник і допомогла коханому вибратися. З тих пір, прийнято казати, що в кожного є своя провідна зірка. А хлопець з віднесеними скарбами довго бродив по печері і не міг знайти вихід, і тоді він почав лаяти її духів. Духи розгнівалися, і хлопець скам'янів. Стоїть він у печері донині скам'янілий зі свічами в руках. Скельська печера зберігає в собі свої багатства і таємниці, але може бути до пори до часу. Не всі багатства є матеріальними. Вода, що витікає зі Скельської печери, є джерелом Чорної річки. Здавна вода, що витікає з цієї печери, вважалася святою.
Ну, а що стосується жіночого начала, то відчути єднання з ним можна лише побувавши в самій печері...
Увага: вхід в печеру платний і складає 45 гривень з людини.
Я не гід і не екскурсовод! Я псіхокоректор. Для самостійного (без мого супроводу) відвідування печери, дзвоніть тим, хто обслуговує саме відвідування печери, за телефоном: +38 098 2608291.
|
